присмерки

-ів, мн. (одн. при́смерк, -у, ч.).

1) Напівтемрява після заходу сонця або перед світанком; сутінки. || Напівімла у похмурий, несонячний день, при сонячному затемненні тощо.

2) Напівморок у погано освітленому приміщенні. || Слабке, тьмяне освітлення.

3) у знач. присл. при́смерком, рідко при́смерками. Після заходу сонця; в сутінках.

4) перен. Стан занепаду, безнадії, зневіри у власних силах.